Як би я був «мальським», то написав би наступне після звільнення. «З Новим роком, з новим щастям!» В остатніх роках чимраз частіше приходиться при тім бажанню меланхолійно хитати головою і додавати: «Еге, нове щастя, та зі старими дірами!» (І.Франко, 1897) Перебування в ролі одного з 25-ти «коліщат» адміністративної машини України підтвердило те, що в нашій країні немає державницьких механізмів розвитку демократичної заможної країни. Але є «тіньові центри керування», котрі роблять все для того, щоб Україна не стала могутньою Державою (незрозумілі фактори, котрі вплинули на звільнення і незрозуміло, що треба буде змінювати «новому» адміністратору). Звільнення підтверджує останнє твердження. «Центр» керування (не президент, не «слуги народу») підтримує хаос функціонування «інституцій» в тій системі, в котрій ми живемо (поки-що це «постсовєцька» модель Держави). Існує ціла каста збагачених осіб, а також підв’язаних російськими спецслужбами, котрі «працюють» в «центрі...